Лише нещодавно кияни почали платити в 2 рази більше за проїзд у метро – 4 гривні за поїздку замість вже звичних 2. І тут новина. Виявляється КП "Київський метрополітен" перебуває в критичному стані, а колектив – на межі страйку.
Про це заявив сам директор КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський на одному з пленарних засідань Київради.
Така заява не викликає подиву. Дивує інше: чому молодому директору КП "Київський метрополітен" Віктору Брагінському потрібно було більше, ніж півроку, щоб розібратися в очевидних речах – неефективній роботі КП "Київський метрополітен" та існуючих корупційних схемах.
Також без відповіді досі лишається питання, чому досі немає інформації, скільки вдалося вивести із тіні новому керівництву КП та зробити для підвищення якості управління підприємством?
Публічний аудит після 9 місяців при владі
Дивує, чому публічний аудит не провели у перші 100 днів роботи команди мера Віталія Кличка.
Лише після проведення такої перевірки діяльності метрополітену, презентації її результатів та програми виходу підприємства з кризи разом із публічним обговоренням озвученої інформації, міська влада мала моральне право піднімати питання про можливе зростання цін на проїзд.
Однак досі – за майже 9 місяців роботи Кличка на посаді мера столиці – ПЛАНУ чи ПРОГРАМИ виведення "Київського метрополітену" з кризи ніхто не бачив. Але тарифи таки підняли.
У Києві все з ніг на голову. Спочатку ціни підняли, а потім будемо думати, як лікувати проблему, окрім як підняттям цін. Якщо комунальне підприємство потрібно "лікувати", то де власне план його "лікування" або виведення із кризу? Чому його немає за 9 місяців роботи нової команди в КМДА?
Чому результати обговорення не враховують при піднятті тарифів? Виходить, його проводили "для галочки"? Чому аудит оголошують після зростання вартості проїзду і після обурення депутатів і киян?
Пропозиції громадськості досі не були почуті
Кожний новий очільник столиці заявляє про збитковість КП "Київський метрополітен" і про необхідність вирішення проблем шляхом підняття вартості проїзду.
Про інші варіанти вирішення проблем чомусь воліють не говорити, принаймні публічно.
Про важливість публічного обговорення проблем пов'язаних роботою ключових КП столиці громадськість і експерти говорили ще з червня 2014 року.
Після перших 100 днів діяльності Кличка, у жовтні, Фундація "Відкрите суспільство" публічно зверталася до міського голови Києва щодо оприлюднення результатів аудиту всіх комунальних підприємств Києва.
Ще тоді владі пропонували поряд із оприлюдненням результатів аудиту провести обговорення за участю громадськості заходів із підвищення ефективності та результативності роботи провідних комунальних підприємств міста.
Особливу увагу варто було акцентувати на діяльності тих підприємств, у яких високі корупційні ризики та втрати (КП "Київський метрополітен", КП "Київводоканал", КП "Київзеленбуд", КП "Київпастранс", КП "Київпарктранссервіс" тощо).
Однак ця пропозиція досі проігнорована міською владою.
Повчитися у австрійських колег
Для мешканців Києва очевидно буде цікавою відповідь на питання, що піднімалося ще у кінці вересня 2014 року. Чому метро столиці Австрії – Відня, має 104 станції та 1 тисячу працівників, а київський метрополітен має майже в 5 разів більше персоналу (майже 5 тисяч) і це при тому, що станцій у київському метро в 2 рази менше – 52 станції.
Тож, певно, варто вивчити досвід австрійської столиці у сфері управління метрополітеном. І не тільки.
Тож і виходить у нас, як не в людей. Все з ніг на голову. Спочатку ціни підняли, а потім показуємо що готові до публічного аудиту.
А коли будемо готові до публічного обговорення результатів аудиту і плану виведення КП із кризи? Можливо, після чергового підняття цін на метро? Або напередодні виборів для того, щоб сказати виборцям: "Ми нарешті розібралися у проблемах і маємо план виведення КП із кризи".
Питань більше ніж відповідей. А все черзі те, що лікуємо не саму хворобу, ім'я якій корупція та неефективна робота КП, а їх наслідки.
Іван Сікора, директор Фундації "Відкрите суспільство"
Про це заявив сам директор КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський на одному з пленарних засідань Київради.
Така заява не викликає подиву. Дивує інше: чому молодому директору КП "Київський метрополітен" Віктору Брагінському потрібно було більше, ніж півроку, щоб розібратися в очевидних речах – неефективній роботі КП "Київський метрополітен" та існуючих корупційних схемах.
Також без відповіді досі лишається питання, чому досі немає інформації, скільки вдалося вивести із тіні новому керівництву КП та зробити для підвищення якості управління підприємством?
Публічний аудит після 9 місяців при владі
Дивує, чому публічний аудит не провели у перші 100 днів роботи команди мера Віталія Кличка.
Лише після проведення такої перевірки діяльності метрополітену, презентації її результатів та програми виходу підприємства з кризи разом із публічним обговоренням озвученої інформації, міська влада мала моральне право піднімати питання про можливе зростання цін на проїзд.
Однак досі – за майже 9 місяців роботи Кличка на посаді мера столиці – ПЛАНУ чи ПРОГРАМИ виведення "Київського метрополітену" з кризи ніхто не бачив. Але тарифи таки підняли.
У Києві все з ніг на голову. Спочатку ціни підняли, а потім будемо думати, як лікувати проблему, окрім як підняттям цін. Якщо комунальне підприємство потрібно "лікувати", то де власне план його "лікування" або виведення із кризу? Чому його немає за 9 місяців роботи нової команди в КМДА?
Чому результати обговорення не враховують при піднятті тарифів? Виходить, його проводили "для галочки"? Чому аудит оголошують після зростання вартості проїзду і після обурення депутатів і киян?
Пропозиції громадськості досі не були почуті
Кожний новий очільник столиці заявляє про збитковість КП "Київський метрополітен" і про необхідність вирішення проблем шляхом підняття вартості проїзду.
Про інші варіанти вирішення проблем чомусь воліють не говорити, принаймні публічно.
Про важливість публічного обговорення проблем пов'язаних роботою ключових КП столиці громадськість і експерти говорили ще з червня 2014 року.
Після перших 100 днів діяльності Кличка, у жовтні, Фундація "Відкрите суспільство" публічно зверталася до міського голови Києва щодо оприлюднення результатів аудиту всіх комунальних підприємств Києва.
Ще тоді владі пропонували поряд із оприлюдненням результатів аудиту провести обговорення за участю громадськості заходів із підвищення ефективності та результативності роботи провідних комунальних підприємств міста.
Особливу увагу варто було акцентувати на діяльності тих підприємств, у яких високі корупційні ризики та втрати (КП "Київський метрополітен", КП "Київводоканал", КП "Київзеленбуд", КП "Київпастранс", КП "Київпарктранссервіс" тощо).
Однак ця пропозиція досі проігнорована міською владою.
Повчитися у австрійських колег
Для мешканців Києва очевидно буде цікавою відповідь на питання, що піднімалося ще у кінці вересня 2014 року. Чому метро столиці Австрії – Відня, має 104 станції та 1 тисячу працівників, а київський метрополітен має майже в 5 разів більше персоналу (майже 5 тисяч) і це при тому, що станцій у київському метро в 2 рази менше – 52 станції.
Тож, певно, варто вивчити досвід австрійської столиці у сфері управління метрополітеном. І не тільки.
Тож і виходить у нас, як не в людей. Все з ніг на голову. Спочатку ціни підняли, а потім показуємо що готові до публічного аудиту.
А коли будемо готові до публічного обговорення результатів аудиту і плану виведення КП із кризи? Можливо, після чергового підняття цін на метро? Або напередодні виборів для того, щоб сказати виборцям: "Ми нарешті розібралися у проблемах і маємо план виведення КП із кризи".
Питань більше ніж відповідей. А все черзі те, що лікуємо не саму хворобу, ім'я якій корупція та неефективна робота КП, а їх наслідки.
Іван Сікора, директор Фундації "Відкрите суспільство"
