О Золотой Орде и Киевской Руси, или почему Маркса не издавали в СССР?

Карл Маркс об истории России - «Секретная дипломатия XVIII века». Подлость, аналогичную которой в истории и найти трудно.

Нет, не целиком. Одну книжечку не издавали. Не печатали. Не переводили. Не упоминали. Одну, но знаковую. Ту, в которой Маркс проанализировал историю России. Что же он там такого ужасного написал, что ее в совке (!!!) не издавали?

Marx Karl. Secret diplomatic history of eigtheen century. London, 1899

«Чудь и чудь кругом», — написал он. — Россия – это Московия, которая возникла после распада Золотой Орды.

Он написал, что колыбель Московии — «кровавое болото монгольского рабства, а не суровая слава эпохи норманнов» (©).

Он написал, что политика России продолжала политику Орды, а не политику Руси.
Что Московия (будущая Россия) была правопреемницей не Руси, а Золотой Орды.
Проще говоря, он обнаружил вранье имперских историков, о чем и написал.

Эта книга называется «Секретная дипломатия XVIII века».

Но давайте обо всем по порядку.

Дефіцит солі в Україні: Одеська область пропонує розробляти Ізмаїльське родовище

Раніше повідомлялося, що дефіциту солі в Україні не буде, тому що у нас є власні родовища та можливість завезти сіль з-за кордону.

Зупинка через бойові дії підприємства-монополіста "Артемсолі" призвела до дефіциту солі в Україні. В Одеській області пропонують почати розробку інших родовищ.

Про це повідомляє видання "Думская".

Родовище розташоване на півдні Одеської області, між озерами Катлабух і Китай, і вважається практично невичерпним - його запаси оцінюються в 4 млрд тонн. Цього Україні вистачить на пару тисячоліть.

Професор кафедри загальної геології Одеського національного університету імені І. І. Мечникова Володимир Кадурін впевнений, що зараз треба розробляти саме Ізмаїльське родовище.

"Воно цілком може замінити Артемівське і Слов'янське. Якщо ситуація в районі Соледара буде тривалий час залишатися такою ж, то треба розробляти Ізмаїльське. Але видобуток буде пов'язаний з труднощами - глибина залягання кам'яної солі там більше ста метрів, доведеться рити глибокі шахти, але це відома практика", - пояснив вчений.

Не має бути жодної толерантності ні до російської церкви, ні до пам'ятників умовним булгаковим, ні до російської мови

 

Колоніальна освіта - це коли ти з піною біля роту вбиваєшся за пам'ятники Булгакову, Толстому, Достоєвському, а прізвища Хвильовий, Курбас, Підмогильний, Зеров. Плужник навіть не чув. Ну, може чув, але хто вони, що робили, чим відомі - хто зна.

 

Це коли плутаєшся і час від часу розповідаєш про "велику вітчизняну", бо саме ця назва намертво вклеєна в мозок, а перед тим, як виправити себе і промовити "Друга світова", робиш паузу, згадуючи.

 

Це коли кажеш "Прибалтика", "Киргизія", "Молдавія" замість - країни Балтії, Киргизстан, Молдова.

 

Це коли вперше, і зовсім недавно почув географічну назву Сандармох, і поки не загуглив, що то таке і з чим його їдять. Або не чув. І нічого про той Сандармох не знаєш.

 

Читайте також: Россия — паскудная страна с паскудными классиками и интеллигенцией

 

Невідомо точно, скільки було репресовано української інтелігенції у часи сталінських репресій періоду Розстріляного відродження. Деякі дані свідчать про знищення близько 30 000 осіб.

«Вінницька трагедія» 1937–1938 років: не маємо права забувати

Масове знищення мирного населення Вінницьким УНКВС у період «Великого терору» ввійшло в історію як «Вінницька трагедія».

«Пеклом на землі» назвали цю вбивчу акцію комуністичного режиму у Вінниці. Понад 20 тисяч вінничан було репресовано: 13 475 розстріляно, за іншими даними – 16 806.

Весною 1943 року нацистська окупаційна влада на прохання вінничан розпочала розкопки за участі міжнародних наукових комісій. Було розкопано 95 могил, у яких виявили 9439 останків тіл. Неподалік розритих могил на деревах було натягнуто дроти, на яких розвішувалися особисті речі та документи ексгумованих. Завдяки цим речам вдалося ідентифікувати імена 679 жертв злочинів НКВС.

«…16 липня 1943-го року ще перед полуднем потяг зупинився на станції Вінниця. Люди з клунками повиходили з вагонів і широким бульваром Коцюбинського, по сильно обставленому військовою сторожею дерев’яному мосту через Буг і далі Українським проспектом посувалися мовчки. Ніхто не говорив, ніхто не розглядався, так і видно було, що крім клунків у них куди більший тягар на душі. У продовженні Українського проспекту починається Літинське шосе (нині – Хмельницьке шосе), і туди спрямовують свої кроки ці живі людські тіні. На цьому шосе у трьох місцях: так званому «Парку культури і відпочинку» з правого боку, на старому цвинтарі по протилежному боці та в овочевому саду у деякій віддалені відкрили масові могили, і з них витягають перегнилі вже трупи людей із пов’язаними за спиною дротом і мотузками руками, з дірками від куль у потилиці. Цих трупів сотні й тисячі. Щораз віднаходять нові могили, наповнені трупами. Страшний, прямо нестерпний трупячий сопух огорнув, здається, ціле місто, а за ним всю Україну…», – так описував у своїй книзі «Пам’ятаймо про Вінницю» очевидець тих подій Антін Драган – учасник судово-медичних досліджень.

Євросоюз запропонує Угорщині гроші за підтримку нафтового ембарго росії — Politico

У ЄС розглядають можливість надати Угорщині фінансову компенсацію, якщо вона підтримає нові санкції проти рф, зокрема нафтове ембарго.

Єврокомісія планує використати для додаткового фінансування Угорщини нову програму REPowerEU, яка буде спрямована на те, щоб зменшити залежність ЄС від російських енергоресурсів, повідомляє Politico.

Що більше ми зможемо допомогти Угорщині з REPowerEU, то швидше вона зможе відмовитися від російської нафти, — сказав один із високопосадовців ЄС.

10 травня прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан пояснив залежність Угорщини від російської нафти тим, що у неї немає виходу до моря — як це було до Тріанонського мирного договору 1920 року.

Він заявив, що пропозиції ЄС щодо ембарго на російську нафту не враховують, що Угорщина може отримувати її лише через наземний нафтопровід з росії, або ж з півдня, але для цього потрібно було б, щоб Хорватія збільшила потужності.

Ті, хто мають вихід до моря і порти, можуть доставляти нафту на танкерах. Якби вони не відібрали їх (порти) у нас, у нас також був би порт, — сказав Орбан, натякаючи на порт Рієка, територію Хорватії.