Bloomberg: чтобы спасти мир, нужно отторгнуть прокаженную Россию

Россия «словно термит, подтачивает» все международные организации и комиссии, в которых участвует, поскольку пользуется их механизмами для достижения собственных целей. Чтобы пресечь «провоцируемое Россией гниение изнутри», западным странам необходимо не давать стране принимать участие в деятельности таких органов, а если это невозможно — внимательно следить за шагами Москвы.

Об этом пишет Илай Лейк в статье для Bloomberg, передають Вільні новини.

В своих отношениях с Россией США и Европа сегодня «стремятся к сдерживанию», говорится в публикации. Как отмечает Лейк, именно этот политический ориентир выступил побудительным мотивом как для введённых ещё Бараком Обамой секторальных санкций против Москвы после её «тайного вторжения в Украину», так и для инициированных в этом месяце американским Минфином персональных экономических мер, призванных показать России недопустимость «вмешательства» в выборы.

Между тем, по мнению журналиста, противодействовать Москве нужно не только при помощи сдерживания, но и при помощи «вакцинирования».

«Как я уже писал в 2016 году, деятельность России внутри международных организаций — как крупных, так и малых — слишком часто расшатывает основы этих организаций, — поясняет Лейк. — Это можно наблюдать в Совбезе ООН, где российское вето укрыло сирийского диктатора от последствий применения им химоружия. Можно это наблюдать и в Интерполе, через который Россия пытается издавать ордера на арест своих оппозиционеров».

«Москва, словно термит, подтачивает международные организации, в деятельности которых участвует», — констатирует он.

Как пишет автор статьи, сегодня так называемая Хельсинкская комиссия США — особый орган американского правительства, занимающийся отслеживанием ситуации с соблюдением прав человека в 57 странах мира, — рассмотрит дело «последней возможной жертвы провоцируемого Москвой гниения изнутри»: Комиссии ООН по борьбе с беззаконием в Гватемале. Данная организация, основанная в 2007 году, делает «жизненно важную работу по спасению этой центральноамериканской страны от полного её разорения бандитами», подчёркивает Лейк.

О чем будут говорить Путин и Обама в Нью-Йорке

Повестка дня Путина на Генассамблее ООН прояснилась. Ему необходимо уменьшить внимание к Украине, где он потерпел целый ряд поражений – политических, психологических и моральных. В Украине у него не осталось хороших ходов, поэтому Путин решил резко сменить повестку дня, навязывая себя Западу в качестве ключевого игрока, который может решить важные для западного мира проблемы, в том числе, касательно борьбы с Исламским Государством, пишет Андрей Пионтковский для "Нового времени".

Проблеми кримських татар почують на Генасамблеї ООН

Президент України Петро Порошенко підніме питання притіснення кримських татар в окупованому Криму під час свого виступу на засіданні Генасамблеї ООН у Нью-Йорку.

Про це він заявив в інтерв'ю трьом українським телеканалам, повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Українська влада буде завжди робити усе можливе для того, аби повернути український Крим. Ми ніколи не визнаємо незаконну збройну анексію Криму, ми ніколи не визнаємо будь-яке волевиявлення, яке проходить під дулами солдат окупантів, і ми завжди будемо боротися за захист прав кримськотатарського народу усіма доступними засобами. Питання захисту кримськотатарського народу, питання їх брутального притиснення у Криму - це питання буде винесено мною наступного тижня під час перебування у Нью-Йорку, під час засідання Генеральної асамблеї ООН", - сказав Порошенко.

ООН фіксує все більше доказів участі Росії в конфлікті на Донбасі

В перебігу конфлікту на сході Україні з'являється все більше свідчень про участь у ньому на державному рівні Росії, які, проте, поки не є неспростовними.

Шимонович заявив про все більшу кількість доказів російської участі в українському конфлікті / un.org

Про це повідомляє Reuters з посиланням на високопосадовців управління ООН з прав людини.

"Ми говоримо про зростання потоку (офіційно невизнаних) бойовиків і все більшу кількість доказів, що у бойові дії залучена певна кількість російських військовослужбовців", - сказав помічник Генерального секретаря ООН Іван Шимонович на прес-конференції в Женеві у понеділок.

Росія відкидає усі звинувачення Заходу в постачанні зброї та військ проросійським сепаратистам.

Раніше, 21 травня, посадовці ООН поговорили з затриманими на сході росіянами Єрофеєвим і Александровим, які вважають себе військовополоненими, у той час як Росія називає їх колишніми військовослужбовцями.

"Дуже складно довести, чи ці люди військовослужбовці, чи ні. Переважно саме через це ми говоримо про "бойовиків" з Російської Федерації", - розповів Армен Харутунян, голова місії ООН з моніторингу дотримання прав людини в Україні.

У разі, якщо Росію визнають стороною конфлікту, це втягне країну у звинувачення в військових злочинах і можливі процеси в Міжнародному кримінальному суді, пише видання.

Визнавати Росію стороною конфлікту чи ні є прерогативою Міжнародного комітету Червоного Хреста, який є гарантом Женевської конвенції.

У липні минулого року МКЧХ заявив, що війна в Україні є громадянським "не-міжнародним конфліктом". Комітет не анонсував ніяких змін у своєму визначенні, а його речниця Дженніфер Тобіас відмовилась відповідати агентству на питання, чи змінився підхід МКЧХ.