Эксперт заявил о «кладбищенском» состоянии российской экономики

С начала года рубль подешевел на четверть по отношению к доллару и на 30% к единой европейской валюте. Цены также растут быстрее ожиданий.

Предполагалось, что годовая инфляция в России не превысит 4%, однако она достигла этой величины за 10 месяцев текущего года. Это объясняется заметным ростом цен на базовые продукты питания: сахар в прошлом месяце подскочил почти на 20%, подсолнечное масло — более чем на 7%, а яйца — на 6%. Об этом сообщает Deutsche Welle.

Уряд будує базарну економіку? В БПП вивели Гройсмана на чисту воду

Минулого року українська економіка виросла на 2,5%, в той час як промисловість і сільське господарство перебувають на низькому рівні

Економічне зростання в Україні не є здоровим, оскільки воно відбувається завдяки торгівлі імпортними товарами, а не виробництва. На цьому наголосив депутат від БПП, член комітету Верховної Ради з питань бюджету Віктор Пинзеник в ефірі «Радіо НВ».

«Минулого року українська економіка виросла на 2,5%. Але візьмемо промисловість – +0,4%, сільське господарство – -2,7. Питання, яке виникає у всіх людей: що дало економічне зростання? Торгівля виросла на 8,8%. Наступне питання: чим торгували, якщо промисловість майже по нулях, а сільське господарство [пішло] в мінус. Торгували імпортними товарами», – пояснив він.

Пинзеник також зазначив, що ще одним негативним фактором стало зростання зарплат і пенсій минулого року на 37%, при тому, що економіка виросла лише на 2,5%.

«Питання: куди ділися ці гроші? Частина пішла в ціни, друга частина - в імпорт, обмінний курс... Це нездорове зростання», – сказав він.

Дмитро Чалий: «Українське Дунайське пароплавство повинно розвиватися на системній основі»

Дмитро Чалий

 

Дмитро Чалий 29 листопада був призначений виконуючим обов’язки голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». Керівник УДП розповів нам про свої перші враження про судноплавну компанію і найближчі плани.

– Дмитро Сергійович, раніше ви не працювали у судноплавних компаніях, наскільки швидко ви освоюєте специфіку Дунайського пароплавства?

– У мене є чималий досвід роботи на керівних посадах у великих державних компаніях, і питання, які необхідно вирішувати керівникам, у них загалом однакові – економіка підприємства, рух фінансів, підготовка, узгодження і виконання фінплану, планування, договірна робота, кадри і робота з персоналом, охорона праці, безпека, закупівлі, навчання співробітників, реклама, маркетинг, антикорупційні заходи, співпраця з місцевою владою, взаємодія з контролюючими органами. Навіть питання комп’ютеризації, або як кажуть ІТ-забезпечення, адміністративно-господарська діяльність, транспортне обслуговування, обслуговування будівель – вони в цілому абсолютно однакові. Раніше я працював У структурі цього ж міністерства, займався тими, що і тут, питаннями з тими ж підрозділами Міністерства інфраструктури України, наприклад, затвердженням фінплану підприємства і внесенням змін до нього.

Що стосується судноплавства – в Одеському морському порту, де я працював раніше, є буксирний і технічний флот, причому саме він, а не вантажно-розвантажувальні роботи, дає порту основні доходи. Тому мені досить добре знайома і судноплавна термінологія і питання, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом, докуванням, бункеруванням, роботою екіпажів на суднах, а також проблеми, пов’язані з фрахтуванням та управлінням флоту, підвищенням його ефективності та безпекою мореплавання.

Крім того, я маю профільну освіту – закінчив Національний транспортний університет за фахом «Організація перевезень та управління на транспорті», зараз здобуваю другу вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Тому в специфіці діяльності пароплавства для мене немає ніяких таємниць. Тим більше, управління пароплавством не зводиться до володіння широкими знаннями з вузькопрофільних питань, наприклад, у судноремонті – для цього є відповідні технічні фахівці.

Эксперт указал на тревожную тенденцию в экономике

Торговый баланс Украины ухудшается, особенно сильно падает экспорт высокотехнологичной продукции

Об этом в статье для ZN написал доктор экономических наук Института экономики и прогнозирования НАН Украины Ярослав Жалило.

Несмотря на стабилизацию экономики, баланс внешней торговли Украины ухудшился: за девять месяцев текущего года экспорт упал на 8,7%, в то время как импорт вышел на прошлогодний уровень. В результате, отрицательный показатель чистого экспорта за полгода вырос почти на треть.

Норвегия не знает что делать с 882 миллиардами долларов

Такая сумма на данный момент находится в специальном резервном фонде страны

Более 20 лет назад Норвегия начала вкладывать доходы от нефтедобычи в специальный резервный фонд, который к сентябрю 2016 года достиг 882 миллиардов долларов и вдвое превысил ВВП страны. Об этом сообщает журнал The Economist.

Норвежский нефтяной (пенсионный) фонд (Statens pensjonsfond utland, SPU) был создан в 1990 году как стабилизационный резерв для будущих поколений. Норвежское правительство начало вкладывать прибыль от нефтедобычи в различные иностранные компании и облигации. На сегодняшний день это 9 тысяч компаний по всему миру и более 1% мировой экономики.

Особенность резервного фонда Норвегии в том, что правительство страны управляет им исходя из принципов бережливости и прозрачности. Любой гражданин может следить за инвестиционным потоком в режиме онлайн. Правительство не имеет права тратить из него больше 4% годового дохода. Основной капитал при этом остаётся неприкосновенным.

Система "ProZorro" требует срочной доработки

Система государственных закупок "ProZorro" требует немедленной доработки для обеспечения полноценной оценки качества подаваемых участниками предложений. Такое мнение в интервью агентству "Интерфакс-Украина" высказал политолог Андрей Золотарев.

По мнению эксперта, в последнее время в сфере государственных закупок появились нездоровые тенденции, указывающие на возможность победы в тендерах предложений сомнительного качества. "Я очень внимательно слежу за этой сферой и в последнее время вижу нездоровые тенденции. С одной стороны, хорошее начинание в виде открытых электронных торгов через систему ProZorro, с другой – те же руководители госпредприятий, что и раньше", - отметил А.Золотарев.

По данным эксперта, в последнее время, чиновники, все чаще используют лазейки в системе госзакупок ProZorro и приноровились осуществлять покупки у сомнительных поставщиков, не учитывая интересы отечественного производителя:

"Сама система в этом абсолютно не виновата. Она работает таким образом, что автоматически отдает предпочтение более дешевому предложению, при этом практически не обращает внимание на его детали. Как следствие, победу на тендере обеспечивает умение, извините, исполнителя, привести в товарный вид, скажем, бывшее в употреблении оборудование. Побелить-покрасить и принять участие в тендере, определив цену ниже рыночной на 20-30%. В результате чиновники рапортуют об экономии государственных средств и умалчивают об отложенных затратах – на обслуживание и ремонт", - сказал А.Золотарев.

У Світовому банку скаржаться, що Україна не освоює надані гроші

Нездатність України освоїти надані їй кошти — глобальна проблема, з якою стикаються всі її основні кредитори.

Про це заявила старший менеджер портфеля проектів Світового банку (СБ) в Україні Клавдія Максименко.

 

"На донорських зустрічах ми бачимо, що з цими ж проблемами стикаються і Європейський банк реконструкції та розвитку, і Європейський інвестиційний банк, і KfW", — сказала Максименко.

"Досвід реалізації аналогічних проектів в інших країнах показує, що їх можна реалізувати і в Україні, але практика, на жаль, переконує у зворотному", — додала вона.

За її словами, частково ці проблеми пов'язані з тим, що українська бюрократична система дуже зарегульована і замкнута в собі, все до найменших кроків описано в законодавстві, а будь-яке внесення в нього змін — тривалий і трудомісткий процес.

"Гнучкість в прийнятті рішень владою відсутня, а переговори, як правило, закінчуються переконанням народних депутатів у тому, що необхідні зміни не вплинуть на їх бізнес-інтереси", - зазначила Максименко.