Історичний контекст
-
Переселення вірмен на Кубань почалося ще в царські часи, але особливо активним стало у XX столітті.
-
За радянських часів офіційно це пояснювали «господарською необхідністю» — регіон потребував робочої сили, і вірменські переселенці активно займалися сільським господарством, торгівлею, будівництвом.
-
У 1970–1980-х роках у багатьох містах Краснодарського краю сформувалися компактні вірменські громади, які швидко налагоджували власні економічні зв’язки.
1990-ті: закріплення позицій
-
Після розпаду СРСР і хаотичних 90-х вірменські громади стали фактично економічним ядром у торгівлі та приватному підприємництві.
-
Контроль над ринками, оптовою торгівлею фруктами, овочами, м’ясом та вином поступово переходив у руки вірменських бізнес-структур.
-
Паралельно утворювалися етнічні злочинні угруповання — найвідоміше з них у пресі нерідко називають «вірменською мафією Кубані».
Сьогоднішня ситуація
-
Вірмени складають одну з найчисельніших діаспор у регіоні (за неофіційними оцінками, понад 400 тисяч осіб, що для Краснодарського краю дуже суттєво).
-
В їхніх руках — більшість великих та дрібних ринків, оптові бази, значна частина ресторанного бізнесу та будівельних підрядів.
-
У кримінальних зведеннях регулярно з’являються повідомлення про конфлікти між угрупованнями, деякі з яких мають чітку етнічну структуру й діють на рівні організованої злочинності.
-
Водночас вірменські громади мають сильну систему внутрішньої підтримки — земляцтва, бізнес-клуби, культурні організації, які допомагають новоприбулим швидко інтегруватися та закріпитися.
Парадокс
Формально Краснодарський край — російський регіон з козацькими традиціями, але фактично у сфері торгівлі, ринкової інфраструктури та деяких силових і політичних процесів величезний вплив має саме вірменська діаспора.
