Про це священник написав на своїй сторінці у фейсбуці.
«Вся стрічка у «радоніці». Навіть на ресурсах ПЦУ «радониця». Господи, коли ж люди почнуть чимось цікавитися чи щось читати? Коли ж усі стопятьсот академій ПЦУ відірвуться від досліджень руского міра, і почнуть досліджувати свою, українську історію? Коли богослови закінчать писати прокляття путіну, і прочитають Типікон? Коли архієреї, остаточно засудивши рускій мір, знімуть нарешті з голов московські білі баняки і перестануть служити Пасху в совєтський кумачових знамьонах? Коли українські священики познімають з голови подарунок ку*рви Єкатєріни Втарой? Чи колись то буде?...
Щодо «радоніци», - повторю свій допис п'ятирічної давнини:
Завтра у росіян «раданіца», а в неділю була «красная ґорка». У нас в неділю були Проводи.
Поминання померлих після Великодня - давня традиція, що сягає корінням ще дохристиянських часів. Пам'ять і любов до своїх рідних, що відійшли у засвіти, спонукає нас згадати їх у молитві і богослужінні, відвідати їхні могили після свята свят - Пасхи Господньої.
На відміну від М'ясопусної і Троїцької субот, це свято і служба не передбачені Типіконом, а є суто народною традицією. Ще раз повторю: в церковному уставі такої служби і такого свята немає!
Це - народна традиція! Різні народи практикують її дещо по-різному. Росіяни - у вівторок другого тижня після Пасхи і називають «Радоніца». Українці - у різні дні, в залежності від місцевості, здебільшого - в четвер або неділю після Великодня, яка і називається Провідною. А свято пасхального поминання померлих і за козаків, і за царя, і за Польщі, і за совєтів в Україні називалося «Проводи», деінде «Гробки» або «Діди». Ніколи не «Радоніца»! І не у вівторок!
Якщо у вас «радоніца», а ще й служите в червоних ризах, то будьте послідовними і святіть «кулічі», - наголосив священник.
