WSJ: Європа бачить ознаки російського саботажу, але відкрито звинувачувати Кремль побоюється

Слідчі пов’язали зареєстроване в Китаї судно, яким керував російський екіпаж, до перерізання газопроводу Balticconnector минулого року.

Влада європейських країн дедалі частіше підозрює Росію в причетності до диверсій на об’єктах критичної інфраструктури та вбачає “російський слід” в актах саботажу, але зазвичай не може знайти переконливих доказів, щоб безпосередньо звинуватити Кремль. Про це пише The Wall Street Journal.

Як приклад однієї з таких диверсій видання наводить пошкодження восени 2023 року підводного газопроводу Balticconnector, який пролягає в Балтійському морі між Естонією і Фінляндією. Фінські слідчі пов’язали вихід газопроводу з ладу із судном Newnew Polar Bear, яке перебувало неподалік у момент аварії. Зареєстроване в Китаї судно з російським екіпажем вийшло з порту Калінінграда, перетнуло лінію газопроводу в момент аварії, а потім пришвартувалося в Петербурзі. Як з’ясувала The Wall Street Journal, вивчивши супутникові знімки, упродовж більшої частини шляху його супроводжував атомний контейнеровоз “Севморпуть”.

Коли Newnew Polar Bear вийшло в наступний рейс і проходило біля берегів Скандинавії, фінські слідчі, які займалися розслідуванням причин пошкодження газопроводу, зв’язалися зі своїми норвезькими колегами. Ті хотіли зупинити судно і відправити його на перевірку, але дійшли висновку, що у них не вистачає доказів. “Лише за тиждень чи два у нас було б достатньо доказів, щоб зупинити й обшукати судно, але на той час було б уже надто пізно”, – сказав WSJ норвезький посадовець.

Ще один приклад – чотиригодинне порушення залізничного сполучення на півночі Німеччини в жовтні 2022 року. За словами німецьких слідчих, було пошкоджено два кабелі, розташовані більш ніж за 300 кілометрів один від одного, а ті, хто це зробив, були дуже добре знайомі з пристроєм мережі. У причетності до диверсії слідство також підозрює Росію. Але великого резонансу, як зазначає слідчий, який говорив із WSJ, цей інцидент серед німецьких пасажирів, що часто стикаються із затримками поїздів, не спричинив.

За словами співрозмовників видання, виявити атаки, що здійснюються переважно на морські енергетичні об’єкти, транспортні мережі та підводні комунікації, стає дедалі важче через те, що Росія, імовірно, здійснює їх із залученням цивільних осіб і комерційних суден.

Виконавців таких диверсій, як пише WSJ, можуть вербувати через телеграм або чати популярних онлайн-ігор, але найчастіше вони навіть не підозрюють, що діють в інтересах Росії. Своєю чергою, оператори комерційних або рибальських суден, що опиняються поруч із критично важливими підводними об’єктами в момент пошкодження, рідко мають прямий зв’язок із російською владою. До того ж вони охоче розмовляють зі слідством і заявляють про свою невинність. Крім того, як зазначає WSJ, слідчі і прокурори повинні дотримуватися високого стандарту доказування у кримінальних справах, прийнятого в європейських системах правосуддя.

Деякі чиновники, з якими поговорила WSJ, вважають, що одна з цілей Москви під час здійснення подібних атак, що призводять до інфраструктурних збоїв, – посіяти страх і недовіру. Вони вважають, що розумніше замовчувати про наявні підозри, ніж висувати звинувачення. Однак деякі країни все ж почали виступати з публічними попередженнями – як, наприклад, агентство безпеки Норвегії, яке планує 21 травня опублікувати велику доповідь з аналізом загрози російського саботажу. З різкою заявою виступило і НАТО, яке звинуватило Росію в посиленні диверсійних кампаній, а також кампаній дезінформації та “інших гібридних операцій”.

Європейські країни перевели системи захисту критично важливої інфраструктури в режим підвищеної готовності, збільшили штат працівників служб безпеки і розмістили більше камер і датчиків на залізничних і морських об’єктах. У кількох країнах розслідується ще низка інцидентів: у Польщі затримали підозрюваного в роботі на російську розвідку, який, за даними влади, планував підпалити об’єкти у Вроцлаві, а німецька прокуратура у квітні затримала двох громадян Росії та Німеччини, підозрюваних у шпигунстві на користь Москви з метою зриву західної військової допомоги Україні. Але від звинувачень на адресу Росії, що стосуються конкретних атак, європейські уряди утримуються, побоюючись загострення відносин із Москвою. До того ж такі атаки часто не відповідають критеріям, за якими їх можна було б визнати актами військової агресії, оскільки в них задіяні цивільні судна.

Декілька співрозмовників WSJ кажуть, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну російські дослідні кораблі, здатні сканувати морське дно, нанесли на мапу найважливішу підводну інфраструктуру навколо Європи і визначили потенційні цілі на випадок конфронтації з НАТО. Такі самі побоювання є в американських чиновників щодо підводних кабелів у Тихому океані.